У США, окрім інших видів віз, що передбачають роботу з бізнесом, є й низка віз, які призначені для інвесторів та трейдерів, які допомагають їм у веденні справ на території Сполучених Штатів. Якщо віза L-1 є дозволом на переміщення співробітника між філіялами, то візи типу E якраз призначені насамперед для того, щоб безперешкодно переїхати до США, саме для створення такої компанії, за допомогою якої потім можна перекладати інших працівників за візою L -1.
Інвестиційна віза категорії E-1, E-2 є НЕІММІГРАЦІЙНОЮ! Тобто ця віза вимагає від себе демонстрацію перед візовим офіцером того, що в майбутньому заявник має намір повернутися назад, хоч і жити за цією візою можна довго. Ця віза призначена для вливання заявником інвестицій у ринок Америки і не може бути використана для прямої імміграції.
Такий тип віз призначений для особливих категорій країн і резидентів, у яких із США укладено контракти про торгівлю та мореплавання. Серед країн, які уклали подібні договори, можна побачити:
На такий вид віз можуть розраховувати виключно співробітники компаній, які активно проводять імпортно-експортні операції зі Сполученими Штатами та/або надають для США у значних обсягах свої послуги.
Важлива умова для видачі візи E-1: Частка обороту компанії в США, від якої надаватимуть візу E-1, повинна бути не менше 50% з країною, з якої аплікант збирається приїхати. Тобто, наприклад, якщо оборот компанії на рік становить близько 100 000 доларів, то щонайменше 50 000 мають бути операціями з країною заявника на візу.
Цей вид віз призначений для країн, у яких із США укладено договір про взаємні інвестиції. На відміну від візи E-1, така віза не вимагає того, щоб обсяг торгівлі перевищував 50% з країною, звідки подається заявник. По суті, власник цієї візи може інвестувати у будь-який бізнес США та запросити видачу візи.
У разі, якщо компанія є великою, обсяг інвестиції має становити не менше ніж 50% капіталу американської компанії. Якщо це маленький бізнес типу магазинчика, ресторанчика, кафе, клінінгової компанії тощо, тоді обсяг інвестиції повинен становити 75% і вище.
Всі інвестовані кошти, після інвестиції, є капіталом апліканта, але тепер будуть виражатися у вигляді частки володіння компанією в Сполучених Штатах. Цей факт говорить про те, що заявник повинен тримати цей капітал (бути інвестором компанії) протягом усього часу, доки він хоче бути власником візи E-2.
Країни, з якими у США укладено договір про взаємні інвестиції:
Країни, з якими підписано договір, але він не ратифікований:
Важливо зазначити, що якщо договір не ратифікований, це означає, що заявники з цих країн не можуть подавати заяву на візу Е-2 і перед тим, як намагатися подавати на таку візу, необхідно буде отримати громадянство в іншій країні.
>Ці два типи віз відрізняються між собою тим, що E-1 призначена для тих, хто має намір інвестувати в американську компанію і вести активний бізнес між США і своєю рідною країною та обсяги торгівлі перевищуватимуть 50% обороту компанії, а віза E- 2 це віза для інвестиції в будь-яку компанію, в тому числі і ту, що надаватиме локальні послуги.
Обидві ці візи можна також отримати, якщо заявник створить нову компанію як інвестування та інвестує кошти в неї. Тобто немає потреби інвестувати в діючий бізнес, адже можна інвестувати в абсолютно новий.
Для початку, щоб роз’яснити базові аспекти, ми виділимо те, що не є інвестицією. На відміну від європейських країн та деяких бананових республік, де практикується купівля нерухомості для отримання ВНЖ, у США інвестиція має відбуватися у БІЗНЕС, тобто те, що приноситиме дохід. Але є невеликий виняток, інвестиція в нерухомість, яка приноситиме дохід від її операційної діяльності також може вважатися інвестицією в бізнес доти, поки вона дійсно приносить дохід і від цього доходу сплачуються податки. Таким чином, придбання ресторану як інвестиції або житлового комплексу для оренди, в окремих випадках, може розглядатися як інвестиція в бізнес США, щоб отримати ту ж візу E-2.
Не є також інвестицією у бізнес операційні витрати на відкриття рахунків, оплату комунікацій тощо. Усі операційні витрати це чисто операційні витрати і навіть, якщо на такі операційні витрати заявник інвестував кругленьку суму, допустимо 100 000 доларів, це не буде приводом для надання візи.
Першу візу найчастіше надають на 1 рік. Через один рік візовий офіцер переглядає результати діяльності апліканта. Якщо бізнес працював, вів операційну діяльність, сплачував податки, тоді офіцер може продовжити візу до 5 років. Після закінчення терміну візу можна продовжувати багато разів на 5 років, перебуваючи таким чином у США нескінченно довго.
Для отримання візи E-1, E-2 необхідно надати консулу таке:
Зміст